Головна
Інформація для депутатів районної ради
Новини
Символіка району
Керівництво
Прийом громадян
Депутати районної ради VII скликання
Помічники-консультанти депутатів Канівської районної ради VII скликання
Члени Президії районної ради
Склад постійних комісій районної ради
Депутатські фракції районної ради
Комунальні підприємства районної ради
Органи місцевого самоврядування
План роботи районної ради
Розпорядження голови районної ради
Регламент Канівської районної ради
Програми Канівської районної ради
Звіти депутатів
Звіти постійних комісій
Матеріали та проекти рішень сесій
Матеріали сесій
Доступ до публічної інформації
Запобігання проявам корупції
Про очищення влади
Результати поіменного голосування
Регуляторні акти
Районний ресурсний центр розвитку громад
Карта Канівського району
Фотогалерея
На початок
Головна > Символіка району

Опис прапора та герба Канівського району

Додаток №1

                                                                         до рішення   районної ради

                                                                                   від  26.03.2008  № 19-13/V

Герб  Канівського  району

                                                       герб

 

Прапор Канівського району

1

 

 

ОПИС ГЕРБА КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

У гербі Канівського району застосовано щит з перетятим поділом на два поля – червоне та синє. У горішньому червоному полі вміщено кобзу натуральних кольорів підсилену чорним кольором. У нижньому синьому полі вміщено фігуру у вигляді двох гірських вершин зеленого кольору, вихідну фігуру – сонце оточене променями жовтого кольору, хвилясту скорочену срібну лінію підсилену чорним кольором. 

Щит увінчаний трьома колосками пшениці, баштою природного кольору, виникаючою фігурою квітки соняшника підсиленою чорним та природним кольорами, з боків в’язками гілок калини з листям і плодами червоного кольору та гілок дуба з листям і жолудями природного кольору підсилених чорним кольором. Середні бокові частини щита волютоподібно загнуті від центру. В основі щита рушник орнаментований оберігом червоного та чорного кольорів обрамлений природним кольором з назвою „Канівський район” червоного кольору підсиленого чорним кольором. Весь щит кольору металу золото обрамлений природним кольором.

 

СИМВОЛІКА ГЕРБА

Поділ щита прямою жовтою лінією, символізує смугову будову рель’єфу України, що йде у рівнолежниковому напрямі з заходу на схід де на теренах Канівщини смуги Придніпровської височини та Придніпровської низовини збігаються розділяючи Україну на Правобережну і Лівобережну.

Кобза – старовинний український народний музичний інструмент. Символізує оспівану в кобзарських думах Канівщину як історичну територію, де з початком Козацької Держави формувалося бачення національного державотворення ідейно підхопленого та вираженого у поетичній творчості Т.Г. Шевченка. Має символічний зв’язок із графічним зображенням Т.Г. Шевченка у фас, вписаним у восьмигранний щит герба Черкаської області в адміністративно-територіальних межах якої знаходиться Канівський район. Образ Т.Г.Шевченка визначений в описі символіки герба області як “найвищий прояв таланту землі Черкаської, визнаний у всьому світі; пророк і символ України, гордість і слава нашого краю”. Для світового українства Черкащина, це – Кобзаревий край, а Канівщина – духовна столиця.

Сонце – символ світла, істини, правди, премудрості, провидіння та плодючості. За поетичним формулюванням Т.Г.Шевченка це – кобзар Перебендя “як сонце високе” (“Перебендя”, 1839), дозріваюче „Сонце-правди” („І мертвим і живим...”, 1845), “Святеє сонечко”, “Сонце пресвятеє” (“Плач Ярославни”, 1860).  

Земля у вигляді двох гірських вершин символізує дислоковані ділянки Бучацько-Трахтемирівського, Канівського, Мошногірського масивів які утворюють так звані Канівські гори. Поетичне формулювання Т.Г.Шевченком Канівських гір виражено у творах “І мертвим і живим...” (1845): „З святими горами Дніпро”, “Сон” (1847): “Найкращі в світі, найсвятії”. У 2001 pоці експертам Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) при ЮНЕСКО науковими установами України в групі з п'яти претендентів на звання об'єктів світової природної спадщини було подано Канівські гори.

Вода – символ чистоти, руху, життя. Уособлює хвилі річок Дніпра, Росі, Росави які живлять грунти Канівщини.

Колоски пшениці підкреслюють, що провідною галуззю сільськогоспо дарського виробництва району є рослинництво та землеробство.

Башта, волюти стверджують історичне адміністративно-територіальне правонаступництво Канівських земель від початків удільного князівства, міста-фортеці, староства, козацького полку, повіту до Канівського району.

Соняшник символізує відданість, повагу, розвинуте сільське господарство.

Дуб – символ міцності та сили, жолуді – надії на зростання і розвиток. Уособлює ділянки із середньо-зволоженими грунтами зайнятими лісами де панує дуб череватий в межах Канівського природного заповідника.

Калина - сакральний символ відродження України.

Рушник в українській етнографії уособлює чистоту, гостинність. Історичні пам’ятки Канівщини у 2005 році включені до першої в Україні державної Програми з розвитку регіонального туризму “Золота підкова Черкащини”.

 

ТЕНКТУРИ

Кольори: червоний – хоробрість, мужність; синій – означає велич, красу, ясність; зелений – надія, достаток, свобода; чорний – скромність, освіченість; природний (жовтий, коричневий).

         Метали: золото – означає багатство, силу, вірність, чистоту, постійність; срібло – невинність.

 

ОПИС ПРАПОРА КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

Прямокутне полотнище горизонтально розділене білою хвилястою лінією на два поля: верхнє жовтого кольору (1:3), що уособлює сонце та нижнє синього кольору (2:3), яке символізує хвилі Дніпра. У центрі нижнього поля розміщено зображення великого герба Канівського району.

 

Додаток: Автор розробки проектів герба та прапора:Г.В.Морозова (художник, народна майстриня, м.Канів); консультант: К.Е.Андрієнко (історик, почесний член Всеукраїнської Спілки краєзнавців, м.Канів); художник: У.Є.Халімончук (художник-поліграфіст, м.Київ).

Проект герба та прапора району в художньо-ілюстрованій формі із збереженням описових кольорів на 2-ох друкованих аркушах (про- дубльованих на електронних носіях ) додається.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 

Канівський район  утворився 7 березня 1923 року шляхом  об’єднання двох волостей – Курилівської і Пшеничниківської на підставі  Постанови Президії  ВУЦВК від 7.03.1923 року “Про адміністративно – територіальний  поділ  Київської і Полтавської губерній“. До 1930 року Канівський район входив до складу Шевченківського округу. Відповідно до Постанови ВУЦВК і РНК УРСС від 2.09.1930 року,  Шевченківський округ  було ліквідовано. Район  безпосередньо підпорядковувався республіканському центру. Згідно з рішенням сесії ВУЦВК від 9.02.1932 року, канівський район  увійшов  до складу новоствореної Київської області.  Після  утворення  Черкаської  області, згідно з  Указом Президії  Верховної Ради від 7.01.1954 року, Канівський район введено до її складу. За цим же  документом  села Гельмязівського району Полтавської області: Ліпляве,  Озерище,  Келеберда,  Сушки,  Прохорівка  були адміністративно  підпорядковані  Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано, а вищезазначені села спершу відійшли до Драбівського  району, а з 4.01.1965 року – до Канівського  району. У 1963 році  Канівський  район  було  розформовано , а населені  пункти , які територіально  належали Канівському  району , відійшли до  Корсунь -   Шевченківського.  4.01.1965  року своїм Указом Президія Верховної  УРСР знову утворює Канівський район. 

 

Керуючий справами районної ради                                                     Л.В.Кулинич

 





30 травня 2016

Повернутись до розділу Символіка району